Інтелектуальна готовність

Інтелектуальна готовність до шкіль­ного навчання пов'язана з розвитком розумових процесів — уміння узагаль­нювати, порівнювати об'єкти, класифіку­вати їх, визначати істотні ознаки, робити висновки. У дитини має бути певний обсяг уявлень, зокрема образних і просторових, адекватний мов­леннєвий розвиток та пізнавальна активність. На що ж слід звернути особливу увагу в інтелектуаль­ному розвиткові малюка?

Інтелектуальна готовність проявляється у за­гальному рівні розумового розвитку дитини, важ­ливим показником якого є системність уявлень, знань про довкілля, життя природи, деякі соці­альні явища.

Батькам варто порадити: читайте синові чи до­нечці книжки про природу: неживу і живу, відвідай­те з ними місцевий музей природи, зоопарк, заві­тайте до лісу чи парку. Можна дозовано (обмежено в часі) переглянути відеофільми про природу (тва­рин, природні явища). Але робити це все треба в системі, а не від випадку до випадку. Обов'язково розглядайте та обговорюйте з малими ілюстрації в книжках і дитячих енциклопедіях, але знову сис­темно, щоб у голові дитини не виникла "каша" з різноманітних фактів. Розкажіть своїм дітям про місце, країну, де вони народилися, важливі події з життя родини. Намагайтеся відповідати якомога повніше на запитання, а не зводити їх до "так" чи "ні". Ваша розгорнута відповідь буде взірцем для дитини, як треба відповідати. Заохочуйте малюка до чітких формулювань запитань.

Інтелектуальна готовність визначається за рів­нем розвитку пізнавальної діяльності дитини (ува­ги, сприймання, пам'яті, мислення, мовлення).

Відвідуйте з дитиною картинну галерею (розпо­діливши всю експозицію на невеличкі фрагменти, а не оглядаючи її за один раз). Можна також побувати в історичному та інших музеях, де зберігаються ма­теріальні, культурні здобутки цивілізації. При цьому не варто весь огляд супроводжувати поясненнями дорослого та стомлювати малюка (правило доволі просте: що менша дитина, то коротшим має бути заняття), щоб у неї лишалися приємні враження, бажання знову повернутися.

Стимулює та розвиває пізнавальні здібності ди­тини робота з конструкторами, мозаїками, пазлами. Конфігурацій і сюжетів у них нині досить багато. Знову ж таки пам'ятайте про вік дитини: що менша дитина, то більшими мають бути пазли і простіший сюжет. Гарний ефект дає і робота з тетрісами (вони стимулюють увагу, образне і логічне мислення, але за умови врахування віку дитини) або інтелектуаль­ними комп'ютерними іграми.

Малювання — це спроба малюка пізнати та відоб­разити світ, в якому він живе, своє ставлення до нього. Мова малюнка образна, сповнена різнома­нітних смислів. От чому важливо розпитувати дітей, що вони намалювали, чому саме так. Це допоможе дорослому краще зрозуміти світ і думки дитини, а подекуди й визначити шляхи корекції її бачення.

Інтелектуальну готовність дитини визначаємо також за володінням нею деякими елементарними навчальниминавичками— здійсненням звукового аналізу слова, читанням (по літерах, складах або зв'язним — цілими словами), лічбою та обчислен­нями, підготовленістю руки до письма.

Істотною допомогою для батьків можуть бути дитячіжурнали: "Джміль", "Малятко", "Барвінок". Чому саме журнали? А тому, що зі шкільними під­ручниками діти зустрінуться у школі, тож передчас­на зустріч з ними може знизити інтерес і негативно позначитися на адаптації дитини до школи.

Водночас ця позиція аж ніяк не вказує на те, що дитина до 6 років обов'язково має оволодіти читан­ням, лічбою або письмом. З цим треба бути вкрай обережними й терплячими.

Не змушуйте дітей до жодних навчальних дій. Формуйте бажання. Готуйте до навчання, пам'ятаючи: тільки бажання та інтерес дитини є ключем до цього процесу.

ВІЗЬМІТЬ ДО УВАГИ!

Провідний в інтелектуальній готовності до школи — розвиток мовлення, а йому сприяє систематичне читання дитині книжок, об­говорення ілюстрацій, репродукцій, повні відповіді на її запитання.

Не залишайте поза увагою бажаннядитини з чимось ознайо­митись або чогось навчитися, допомагайте їй у цьому, станьте для неї товаришем у відкритті.

Коментарi